Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний….

Творець української ідентичності, знакова постать, Пророк, Провісник, Титан українського духу, модник…. Все це про Тараса Шевченка.

З нагоди 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка у ЗЗСО №247 відбулися Шевченківські читання, які  розкрили красу творів поета і таланти здобувачів освіти. Відеофільми відкрили нові сторінки біографії, живопис занурив у світ мистецтва,  літературні вікторини показали глибину знань та ерудованість учнів, а читацькі диспути – актуальність творів митця. Кожен із учнів по-новому відкрив для себе творчість Великого Кобзаря, занурюючись у безмежний океан його слова.

В багатьох закладах освіти Деснянського району напередодні 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка відбулися конкурси читців його поезій: у гімназії  №283, ЗЗСО №292.  До заходу долучилися учні 4-11 класів, кожен з учасників декламував найулюбленіші рядки, намагався передати всю глибину думок та переживань.

Поринули у мандри “Тарасовими стежками”  і першокласники ЗЗСО №321: перший проєкт, виставка малюнків, ІІ місце на конкурсі кращого читця віршів! 

Це означає для малечі багато. Вони на правильному шляху! Вони – яскраве майбутнє України.

Дослідження творчості Тараса Шевченка провели десятикласники ЗЗСО №277: занурившись у духовну спадщину письменника, відчули красу його невмирущого слова та актуальність творчості в наші буремні дні.

Учасники освітнього процесу спеціалізованої школи №307 також  долучились до заходів  щодо відзначення 210 – річчя Тараса Шевченка, якого називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм,  борцем  за визволення українського народу.

І хоча пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Видатний український митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії!

Як зазначив І.Дзюба: «Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення».