Привітання із Великоднем для поранених захисників

06.05.2024

Напередодні Світлого Христового Воскресіння учні ЗЗСО №23 та №276 Деснянського району, разом із офіцерами відділу цивільно-військового співробітництва НГУ та волонтерами, привітали воїнів, які перебувають  у лікувальних закладах.

«Великдень – свято, яке наповнене радістю, надією та вірою у нове життя. Для нас, учасників війни, які отримали поранення, воєнний час може здаватися темною порою. Проте, світле свято Великодня принесло в наше життя нові промені надії і віри у майбутнє. Дорогі школярі, ваші листи та малюнки, наповнені теплом та ласкою, досягають наших душ та надихають нас. Ваша любов та підтримка дають нам силу та енергію для подолання будь-яких випробувань. Щиро дякуємо вам за вашу доброту та відкриті серця! Велика подяка нашим надзвичайно важливим друзям – волонтерам. Ваша невтомна праця, ваша любов та турбота вкладається в кожну подаровану усмішку та кожне сповнене надією слово. Ви – наші справжні ангели, які несуть радість та підтримку у наші серця!», – звернувся до присутніх військовий на позивний «Барс».

«Свято Великодня – це час, коли ми знову відчуваємо себе часткою великої родини. Хай це світле свято принесе у ваші серця нове життя, наповнене любов’ю, радістю та надією, нехай кожен день дарує нам нові перемоги! Разом ми сильніші, а наша надія – непереможна. Дякуємо вам, наші мужні воїни за невичерпну силу духу!», – звернулася до поранених захисників начальник групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва Іміджево-видавничого центру #НГУ підполковник Алла Клачко.

Вражені поїздкою у шпиталь до поранених захисників і волонтери: з початком війни багато сказано й написано про дитячі малюнки, листівки, листи, саморобки…В якійсь мірі навіть здавалося, що цінність дитячої творчості дещо переоцінена в межах значущості для воїнів. Здавалося… А в дійсності – це найцінніший подарунок для хлопців і дівчат. І в цьому ми сьогодні впевнилися, бо цей “продукт” розійшовся в рази швидше, ніж смаколики, Великодній хлібчик. Ми бачили, з яким трепетом воїни тримали листівки, читали, роздивлялися, на їх очі наверталися сльози, а на наші й поготів. І якщо цей допис читають вчителі молодших класів, мами, тати, бабусі, дідусі, то знайте, що з-під пензлика, яким керує рука дитини, виходять цілющі речі, які зігрівають і захищають наймужніші серця!